Театр для детей и юношества - резиденция настоящей сказки и невероятных чудес. Место, где Вы увидите любимых с детства героев и окажетесь в фантастическом, приключенческом мире. Три десятка различных по стилю и жанру спектаклей, для детей и взрослых. Каждый получит в подарок удивительные впечатления, ведь в репертуаре спектакли для детей, для семейного просмотра и отдельно - для взрослых.
Мы верим, что предоставляем нашим клиентам услуги высочайшего качества, ведь за нашими плечами более десяти лет опыта работы с исполнителями и музыкантами самых разных жанров, создания бесчисленного количества фонограмм и аранжировок. Нами написана музыка к ряду документальных и художественных фильмов, компьютерных игр, рекламных роликов, создан не один музыкальный альбом как украинских исполнителей, так и музыкантов России, Германии, Казахстана.
УСЛУГИ:
– Накопление вокала и инструментов
– Коррекция \ Тюннинг вокала
– Сведения вокала с минусом
– Мастеринг
– Сведение аранжировки
– Написание авторской аранжировки
– Написание хип – хоп минуса
– Написание «минусовки» известной песни
– Написание фоновой музыки \ саундтрека \ звуковых эффектов
– Создание аудио ролика для радио с нашим или вашим диктором
– Создание аудио ролика для радио
– Запись аудиокниг
Харьковская специализированная музыкально-театральная библиотека им. К.С. Станиславского основана в 1955 г. по инициативе проф., докт. искусствоведения В.К. Айзенштадта. В 1956-20015 гг. ее директорами были: Л.Л. Чудновская, С.М. Славуцкая, И.А. Аввакумова.
ХСМТБ им. К.С. Станиславского - старейшая библиотека такого профиля в Украине. Сведения о ней можно найти в международном справочнике "Кто есть кто в музыке", который выпускает Гарвардский университет. Библиотека общедоступна: она обслуживает читателей в самом широком диапазоне: деятелей культуры и искусства, руководителей художественных коллективов, преподавателей и студентов ВУЗов искусства, школьников и пенсионеров - всех тех, в ком не угасла еще искра любви к искусству.
К услугам читателей 5 отделов: отдел искусств и художественной литературы, нотно-музыкальный и справочно-библиографический отделы, а также отделы редкой книги, комплектования и обработки. Действуют три читальных зала и два абонемента.
Базовый фонд библиотеки был создан на основе книг и нот Харьковского Дома народного творчества. Сегодня фонд ХСМТБ насчитывает около 160 тыс. экз. изданий по вопросам изобразительного и театрального искусства, кино, цирка, культуры, эстетики, философии, краеведения, 13 тыс. экз. грампластинок, 35 тыс. нотных изданий, коллекцию слайдов, диафильмов, видеокассет, компакт-дисков. Ежегодно в фонд библиотеки поступает до 2000 экз. изданий. Фонды библиотеки пополняются в основном за счет частных коллекций и пожертвований от ведущих издательств Украины. ХСМТБ подписывает лучшие издания России и Украины (при помощи местного бюджета).
В нотном отделе библиотеки хранятся издания по музыкальному фольклору, ноты: партитура и клавиры, издания для вокалистов, хоровые и оркестровые произведения. Фонотека, принадлежащая ХСМТБ, - одно из самых больших собраний грамзаписей в Украине. Среди них - записи Г. Вишневской, М. Ростроповича, Р. Баршая, К. Кондрашина, раритетные записи знаменитых спектаклей, голосов поэтов, театральных шумов. Нотно-музыкальный отдел оборудован специальными кабинками для прослушивания музыки и просмотра видеоматериалов.
Отдел искусств и художественной литературы включает издания по всем видам зрелищных искусств, изобразительному искусству, радиовещанию, художественному телевидению, художественную литературу и драматурги, коллекцию слайдов и диапозитивов. Здесь же формируется фонд видео- и CD-записей лучших спектаклей, отдельных исполнителей.
Библиотека одного из старейших в Восточной Европе Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина – крупнейшее университетское книгохранилище Украины. История библиотеки – часть биографии университета. Создание в Харькове университетской библиотеки сыграло большую роль в развитии науки, просвещения, культуры Слобожанщины. Ровесница университета, библиотека в полной мере разделила его судьбу. В течение двух столетий формировался фонд, способный выполнять задачи, стоящие перед университетом.
Сегодня фонд ЦНБ составляет около 3 400 000 экземпляров (книг, журналов, газет, электронных носителей, диссертаций, авторефератов, рукописей и др.). За годы существования в библиотеке были собраны уникальные коллекции: более 1000 рукописей, 17 инкунабул, 300 палеотипов, украинские и иностранные старопечатные издания, прижизненные издания классиков науки и литературы. Фонд редких изданий и рукописей (до 1825г.) насчитывает более 50 000 изданий
Харьковская филармония — основана в 1929 году и является старейшей концертной организацией Украины[1]. В разные годы здесь выступали с гастрольными концертами композиторы Антон Рубинштейн, Арам Хачатурян, Дмитрий Шостакович, Кшиштоф Пендерецкий, исполнители Генрих Нейгауз, Эмиль Гилельс, Мстислав Ростропович, Святослав Рихтер, Владимир Крайнев, Вахтанг Жордания, Михаил Плетнёв, Владимир Спиваков, Дмитрий Башкиров, Даниил Крамер, Сергей Стадлер, Джеймс Оливерио, Саяка Сёдзи, Эрнест Хётцль, Антон Сороков, Александр Гаврилюк и многие другие.
Харківський національний академічний театр опери і балету - один з найстаріших вітчизняних музичних театрів, нащадок кращих традицій української, російської і світової культури. Історія музичного театру в Харкові бере відлік від 1780 року. Подальша історія цього жанру пов’язана з народженням оперних антреприз, а також гастролями приватних труп, в тому числі італійських. Опери та балетні дивертисменти показували у різних театральних приміщеннях, що не завжди пасували для цієї цілі. Початком стабільного налагодження показів опер і балетів можна вважати грудень 1874 (за новим стилем січень 1875), коли завдяки зусиллям мецената В.Пащенка у знову відбудованому театрі відбулася перша вистава антрепризи Ф. Бергера. З 1891 року театр отримав постійну «прописку» у колишньому Комерційному клубі, де працював з невеликою перервою 100 років (зараз це приміщення освоює Харківська філармонія).
На харківській оперній сцені виступали Ф. Шаляпін і М. Баттістіні, А.Нежданова и Л. Собінов, Н. Забела-Врубель та І. Алчевський, а також багато інших корифеїв виконавського мистецтва. Їх творчість стала взірцем для митців нової доби і органічно сприймалась поруч зі школою майстрів української сцени М. Кропивницького, П. Саксаганського, М. Заньковецької. Харківський оперний завдяки цій художній співзвучності віднайшов неповторне творче обличчя.
У жовтні 1925 року, відповідно до урядової постанови у Харкові, тодішній столиці України, було створено перший державний національний театр опери і балету. Основою колективу були представники харківської музично-виконавської школи, відомі майстри з інших міст, талановиті дебютанти. Є істотним, що у 1920-і - 1930-і роки харківська оперна і балетна сцени стали творчою колискою для таких майбутніх зірок національного мистецтва, як І. Козловський, М. Рейзен, Б. Гмиря, З. Гайдай, М. Гришко, І. Паторжинський, М. Литвиненко-Вольгемут, В. Дуленко, Р. Захаров, П. Вірський.
У ті ж роки харківський оперний став творчою лабораторією зі створення перших у національному театрі оперних і балетних вистав: «Пан Каньовський» М. Вериківського, «Купало» А. Вахнянина, «Кармелюк» В. Костенка і багатьох інших. У грудні 1944 року театру було привласнено ім’я М.В. Лисенка. Цією акцією було відзначено досягнення колективу в становленні національного музичного мистецтва і увічнено пам'ять його творця, чиї опери «Різдвяна ніч» (1883), «Утоплена» (1885), «Тарас Бульба» (1924) вперше було поставлено саме на харківській сцені. Впродовж останніх десятиріч кращі виконавські традиції корифеїв зберігали і примножували такі видатні виконавці, як Є. Червонюк, М. Манойло, Л. Попова, В. Арканова, Т. Попеску. А також С. Коливанова, яка і нині передає молодому поколінню свій творчий досвід. Багато відомих співаків, народжених харківською сценою, прикрашали оперні та балетні трупи Москви, Києва, європейських міст – О. Востряков, Д. Попов, В. Верестніков, Л. Сергієнко, І. Журіна, М. Пастер, О. Дурсенєва, О. Крамарєва та інші.
На нашій сцені нині виступають чудові співаки і артисти балету, серед яких народні артисти України В. Болдирєв, М. Коваль, О. Романенко, заслужені артисти України Ч. Білаонов, Т. Гармаш, І. Клюєва, Л. Кутищєва, Д. Маклюк, М. Олійник, О. Скворцова, О. Слєпцова, О. Старікова, С. Шадрін, О. Шуляк, численні лауреати і дипломанти національних та міжнародних конкурсів.
З жовтня 1991 року театр працює у новому приміщенні, яке дозволило створити комфортні умови для глядачів, розкрити творчий потенціал виконавців, створюючи повноцінні високомистецькі вистави.
Репертуарна афіша театру постійно поповнюється і зараз налічує понад 60 опер і балетів. У ній перлина українського оперного репертуару «Тарас Бульба» М. Лисенка, його «Наталка-Полтавка» і «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського. Театр уперше в Україні здійснив прочитання опери Л. Колодуба «Поет» про життя і творчість геніального Кобзаря. У репертуарі усі три балети і чотири опери П. Чайковського, шість опер Дж. Верді і твори інших італійських класиків. Балетний репертуар поповнився невідомою до цього часу в Україні та театрах СНД «Попелюшкою» («Сіндерелла»), музику до якої написав Йоганн Штраус. В репертуарі оперної трупи його ж «Летюча миша».
В «місті майстрів», як образно кличуть гігантську споруду харківського театру опери і балету, працює нині майже 800 висококваліфікованих мистецьких фахівців і технічних співробітників. Для всіх вистав театру, а також на запити театрів та творчих колективів інших міст та країн, художньо-допоміжні служби театру самостійно виготовляють костюми і декорації. Регулярно відбуваються інтерактивні екскурсії за лаштунки театру, що викликають незмінну цікавість у глядачів та тих, хто лише хоче долучитися до кола театралів. Велика зала театру може розташувати 1500 глядачів, а його величезне фойє – виставки, вернісажі та інші художні проекти.
Постійними стали виступи окремих майстрів і мистецьких колективів ХНАТОБу у багатьох країнах Західної Європи, Північної та Південної Америки, країнах Азії. Але і в межах української держави театр лишається затребуваним. В останні роки відбулися масштабні гастролі оперної і балетної трупи у Львові, класичні балети були показані у Хмельницькому, а сучасна версія «Весни священої» - у Луцьку, де проходив Х міжнародний фестиваль «Стравінський і Україна». Театр також брав участь уV Міжнародному театральному фестивалі «Сцена людства-2010» (Черкаси) зі спектаклем «Запорожець за Дунаєм». Щороку привносяться нові проектидо творчого життя театру. Цеі популярна «Ніч в опері»,інароджений у співтворчості з музичними школами цикл концертів «Молоді, талановиті» і продовження різноманітних променад-концертів, тематичні програми, присвячені ювілейним датам і видатним особистостям у театріта музиці…
Читачі газети «Вечірній Харків» не випадково назвали театр опериі балетуіменіМ. Лисенка «Культурним закладом року»в рейтинговому проекті «Визнання народу - 2012». У нелегкі для мистецтва часи унікальний колектив зберігає потенційну можливість залишатися головним центром культурного життя Слобожанщини.
Лучшее в городе сочетание цена - качество.
Поканальная запись, запись вокала, запись отдельных инструментов, сведение, мастеринг, запись живого коллектива до 18 каналов одновременно, профессиональный звукорежиссер.
Услуги:
- запись любых музыкальных интсрументов (возможен выезд с оборудованием к месту записи);
- запись поздравлений (песен, стихов);
- озвучивание / запись диалогов для готового видеоряда с последующим монтажом, микшированием и обработкой (Automated dialogue replacement);
- производство аудиороликов и озвучка радио/теле программ;
- производство рекламных аудио роликов;
- создание аудиоряда для Web рекламы;
- озвучка рекламных видео роликов и видеоклипов;
- услуги саунд-дизайна с использования библиотек звуков;
- создание аудиокниг и аудиоучебников;
- написание минусовок;
- онлайн мастеринг;
- услуги монтажа, микширования и мастеринга.
Харьковская муниципальная галерея – современная платформа для творческих и социально-культурных инициатив художников, кураторов и активных участников художественного движения Харькова, которая за годы своего существования стала неотъемлемой частью арт-процесса Украины. Харьковская муниципальная галерея начала свою деятельность в 1996 году и стала первой галереей муниципального статуса в стране. Основное направление деятельности - работа с украинскими современными художниками.
С 2008 года при галерее работает экспозиционная площадка АРТподвал, специализирующаяся исключительно на молодежном и экспериментальном искусстве.
Муниципальная галерея (МГ) - одна из первых украинских галерей, которая начала процесс популяризации и институализации современного искусства. МГ была и остается репрезентантом основных тенденций и процессов, складывающихся в украинской арт-среде. В своих стенах галерея сочетает программы и выставки мастеров традиционной живописи, графики, скульптуры, фотографии с проектами современного искусства, новых медиа, каждый из которых находит своего зрителя. Кроме того, галерея уже давно стала пространством для реализации образовательных, социальных и просветительских проектов, своеобразной коммуникативной и экспериментальной площадкой, активно содействующей актуализации искусства и повышению культурной активности жителей Харькова. За 20 лет работы галерея провела ряд значимых международных проектов, а также сотрудничала с художниками / галереями из Австрии, Великобритании, Германии, Франции, США, Ирана, Польши, России, Литвы, Молдовы, Израиля, Армении, Узбекистана, Сербии, Словакии, Намибии. В активе галереи - сотни проектов, акций, выставок и фестивальных программ.
Художники галереи: Борис Михайлов, Виталий Куликов, Сергей Братков, Виктор Сидоренко, Павел Маков, Вачаган Норазян, Эдуард Яшин, Александр Ридный, Владимир Кочмар и многие другие, а также команда молодых авторов: Виталий Кохан, Елена Полященко, Анна Иванова, Артем Волокитин, Гамлет Зиньковский, Роман Минин, Анна Быкова, Алина Клейтман, Константин Зоркин.