Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого – провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад. Це загальнодоступна установа з універсальними за змістом фондами, яка обслуговує найширші верстви населення.
За розпорядженням царського уряду 3 березня 1866 р. створено Київську російську публічну бібліотеку. Засновниками її виступили відомі громадські діячі, представники київського дворянства та купецтва: граф О. О. Бобринський (цукрозаводчик та меценат), книготорговці В. Г. Барщевський та С. І. Літов, колишній київський губернатор І. І. Фундуклей, відомий поміщик-українофіл Г. П. Галаган, купці І. М. Бродський, М. І. Горовіц, Ф. П. Ліббе та ін. Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В. Г. Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань.
У 1911 р. на конкурсній основі, на кошти, зібрані жителями міста через розповсюджену спеціальну облігаційну позику, для бібліотеки було зведено спеціальну будівлю (архітектор З. Клаве). Вона є найдавнішою київською спорудою такого призначення, що увійшла до переліку пам'яток архітектури початку ХХ ст.
У 1957 р. бібліотека стала Державною республіканською бібліотекою УРСР імені КПРС.
Після проголошення незалежності книгозбірня стала називатися Державною бібліотекою України, а у 1994 р., згідно з Указом Президента, вона одержала статус Національної парламентської бібліотеки України.
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого підпорядкована Міністерству культури України.
