Серед інших театрів України Київський державний академічний театр драми і комедії посідає особливе місце. Театр, що виник на хвилі демократичних змін у суспільстві наприкінці 70-х років XX століття, сьогодні є широко відомим і популярним у глядачів, авторитетним серед фахівців.
Перший збір трупи театру відбувся 7 вересня 1978 року, а перша прем'єра – 21 квітня 1979 року у приміщенні Республіканського театру ляльок по вул. Ш.Руставелі, 13 ("Высшая точка – любовь" Р.Фєдєньова).
Багато років театр не мав власного приміщення. Вистави гралися у всіх театрах Києва і майже у всіх палацах культури міста, у тому числі у Палаці "Україна" та Жовтневому палаці. У травні 1982р. міська влада передала молодому театрові будівлю кінотеатру "Космос" на лівобережному масиві. В цій будівлі силами колективу був влаштований "Театр у фойє" – перша мала сцена у тогочасному Києві та, можливо, і на Україні. Перебудоване приміщення стало першим театром на київському лівобережжі, а також першим театром у Києві за повоєнні роки. 21 грудня 1990р. виставою "Я завжди твоя наречена" за О.Іоселіані відбулося офіційне відкриття приміщення театру на лівому березі.
Театр працює двома мовами. Вистава "Брехня" за п'єсою В.Винниченка (1992р., реж.О.Балабан) стала першою українською виставою у російськомовному театрі. Новаторський підхід до сценічної інтерпретації української класики сприяв руйнації стереотипів, що склалися у сприйнятті традиційної української драматургії. "Чарівниця" за "Безталанною" І.Карпенка-Карого, (реж.Д.Богомазов), "Олеся" за М.Кропивницьким (реж. Д.Лазорко), "Нехай одразу двох не любить…" за "Ой, не ходи, Грицю…" М.Старицького (реж. М.Яремків) - яскраві сучасні театральні версії найвідоміших українських класичних п'єс.
